 Загальна декларація прав людини (1948):«1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безкоштовною щонайменше в тому, що стосується початкової й загальної освіти. Початкова освіта повинна бути обов'язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, вища освіта повинна бути однаково доступна для всіх на основі здібностей кожного. 2. Освіта повинна бути направлена на повний розвиток особистості людини і на збільшення пошани до прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості й дружбі між усіма народами, расовими і релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об'єднаних Націй з підтримки миру» (ст. 26). |  Саламанкська декларація і Рамки дій з освіти осіб з особливими потребами (1994):«... Школи повинні приймати усіх дітей, незважаючи на їхню фізичну, інтелектуальну, соціальну, емоційну, мовну або іншу особливість. До них відносяться діти з розумовими і фізичними вадами, обдаровані діти, безпритульні працюючі діти, діти з віддалених районів або діти, які відносяться до кочових народів, діти, які відносяться до мовних, етнічних і культурних меншин, і діти з менш сприятливих районів або груп населення» (пункт 3). |
 Конвенція про права дитини (1989):«Заборона дискримінації дітей (ст. 2); доступ дітей з інвалідністю до послуг в області освіти, професійної підготовки медичного обслуговування, відновлення здоров'я, підготовки до трудової діяльності й доступу до засобів відпочинку таким чином, який приводить до якнайповнішого за можливості залучення дитини до соціального життя і досягнення розвитку її особистості, включаючи культурний і духовний розвиток дитини (ст. 23); ст. 29 про цілі освіти стверджує, що розвиток дитини за допомогою освіти є основною метою, а також, що освіта повинна забезпечувати розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в їх найповнішому об'ємі». |  Розширені коментарі до Дакарських рамок дій (2000):«Ключове завдання полягає в забезпеченні того, щоб широке бачення освіти для всіх в якості всеосяжної концепції знаходило своє відображення в політиці національних урядів і фінансових установ. Освіта для всіх повинна ...враховуватитготреби бідних і найбільш знедолених людей, включаючи працюючих дітей, жителів ізольованих сільських районів і кочівників, а також представників етнічних і мовних меншин: дітей, молоді й дорослих, які страждають від конфліктів, ВІЛ/СНІДу, голоду і слабкого здоров'я, так само як і осіб з особливими освітніми потребами...» (пункт 19). |
 Конвенція ООН про права інвалідів (2006) закріпила права інвалідів і включила питання інвалідності в загальні питання розвитку. Ст. 24 Освіта.«1. Держави-учасниці визнають право осіб з обмеженими можливостями на освіту. Для реалізації цього права без дискримінації й на основі рівних можливостей держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях і навчання впродовж усього життя... 2. Під час реалізації цього права держави-учасниці забезпечують, щоб: а) особи з обмеженими можливостями не виключались із причини інвалідності з системи загальної освіти, а діти з особливими потребами — із системи безкоштовної початкової або середньої освіти; в) діти з особливими потребами мали рівний доступ до інклюзивної, якісної та безкоштовної початкової й середньої освіти за місцем проживання...». | Джонтьєнська декларація (1990) визначила своєю метою освіту для всіх.ЮНЕСКО спільно з іншими установами ООН, організаціями, що займаються міжнародним розвитком, і великою кількістю міжнародних і національних неурядових організацій працює для досягнення цієї мети. «Усі діти і молодь світу з їх сильними і слабкими сторонами, їх надіями і очікуваннями мають право на освіту а не у систем освіти є право на певних дітей. Тому система шкіл повинна реформуватися так, щоб задовольняти індивідуальні потреби дітей» |
Інклюзивно-ресурсний центр Чортківської районної ради
.jpeg)
.jpg)
Коментарi